Двозонний лічильник часто описують як «нічний тариф — дешевше». Це правда лише наполовину, і саме через цю половину люди розчаровуються після переходу. Розберемо, що відбувається насправді.
Один лічильник, два реєстри
Звичайний лічильник має один підсумковий реєстр: одне число, яке зростає з кожною витраченою кіловат-годиною. Двозонний має два незалежних реєстри. Пристрій знає час і додає споживання до того реєстру, який відповідає поточній зоні: денній або нічній.
Тобто «нічний тариф» — це не знижка на рахунок. Це окремий рахунок за окрему частину споживання. Ви платите двічі за різними ставками, а не один раз зі скидкою.
Практичний висновок одразу: вигода залежить не від того, що ви маєте двозонний лічильник, а від того, яка частка вашого споживання припадає на нічну зону. Якщо вночі у вас працює лише холодильник, ділити нічого.
Як виглядає розрахунок
Механіка однакова для будь-яких ставок і зон:
- Знімаєте обидва показники — денний і нічний. На лічильнику вони позначені окремо (часто T1 і T2 або «день» і «ніч»).
- Від кожного віднімаєте попереднє значення того ж реєстру. Отримуєте дві величини споживання: денну й нічну.
- Кожну множите на свою ставку.
- Додаєте результати. Це і є сума за електроенергію.
Найчастіша помилка на другому кроці — віднімати попереднє загальне число замість попереднього значення того ж реєстру. Реєстри рахуються незалежно, і змішувати їх не можна.
Приклад на числах
Числа тут умовні: ставки різні по регіонах і постачальниках і змінюються. Свої дивіться у платіжці або договорі — важлива структура розрахунку, а не ці цифри.
| Реєстр | Попереднє | Поточне | Спожито | Ставка (умовно) | Сума |
|---|---|---|---|---|---|
| День (T1) | 14 320 | 14 510 | 190 | 4,00 | 760,00 |
| Ніч (T2) | 6 180 | 6 290 | 110 | 2,00 | 220,00 |
| Разом | 300 | 980,00 |
Порівняйте з однозонним обліком за тією ж денною ставкою: 300 × 4,00 = 1200,00. Економія в цьому прикладі — 220 гривень, і вона цілком тримається на тих 110 кВт·год, що припали на нічну зону. Якби нічна частка була не 110, а 20 — економія склала б близько 40 гривень.
Коли перехід не окупається
Двозонний лічильник треба купити й встановити, і ці витрати повертаються лише нічним споживанням. Тому рахунок простий: помножте очікувану нічну частку на різницю між денною й нічною ставками — це ваша економія за місяць. Поділіть вартість встановлення на цю суму, і отримаєте термін окупності в місяцях.
Якщо вийшло більше двох-трьох років, варто спершу подивитися, чи можна взагалі перенести споживання на нічну зону. Реально переносяться:
- бойлер — найбільша стаття, якщо гріти воду за розкладом, а не за потребою;
- пральна й посудомийна машини — у більшості є відкладений старт;
- зарядка електротранспорту;
- електричне опалення й тепла підлога з накопиченням.
А ось те, що переносити не вийде: освітлення, приготування їжі, телевізор, комп’ютер — усе, що потрібне саме тоді, коли ви не спите.
Точні межі зон і коефіцієнти встановлює регулятор, і вони змінюються — тому в цій статті їх немає навмисно. Свої значення шукайте в платіжці, у договорі з постачальником або в його тарифній сітці. Механіка розрахунку від цих чисел не залежить.
Як це виглядає в Платіжці
У застосунку двозонний тариф задається як зонний: ви створюєте зони «день» і «ніч» зі своїми ставками, а далі щомісяця вводите два показники замість одного. Розрахунок за формулою вище застосунок робить сам і зберігає його разом із місяцем — тобто якщо ставки потім зміняться, минулі нарахування залишаться такими, якими були.